Девіз «Работа та освіта на першому місці» – дуже актуальний для мети проекту «Igma-femina».
Сьогодні різко збільшилася кількість осіб, які подали клопотання про надання їм статусу біженця в ЄС. Важливо зауважити, що понад 55% з них – це жінки та діти. Разом з тим безробіття серед жінок-мігрантів і соціальна ізоляція залишаються однією з основних соціально-економічних проблем у більшості європейських країн. Крім того, низка показників – таких як: освіта, попередній досвід роботи, соціальний статус та особиста ситуація – створили великі відмінності в структурах зайнятості серед країн-членів Євросоюзу. Згідно зі звітом аналітичного центру Rand Corporation «Жінки-мігранти в структурі чисельності трудових ресурсів Європи», жінки-мігранти більше схильні до безробіття або неповної зайнятості (неповний робочий день і тимчасова зайнятість).
У всіх країнах, що входять до складу ЄС, як правило, відсутні послуги з навчання та працевлаштування з урахуванням гендерних аспектів, що, в свою чергу, ігнорує потреби жінок і призводить до перехресної дискримінації за ознакою статі та етнічної приналежності меншин (Європейський Парламент, 20150000INI ).

Існує три заходи для поліпшення доступу жінок-мігранток/переселенок до ринку праці за допомогою освіти:
-
Забезпечення належного консультування з питань кар’єри шляхом підготовки відповідних фахівців.
-
Ефективна стратегія врахування гендерних аспектів для співпраці мережі місцевих зацікавлених сторін, котрі займаються легалізацією/навчанням/працевлаштуванням, щоб надавати послуги на основі індивідуальних потреб і проблем кожної жінки.
-
Активна участь роботодавців у місцевих мережах зацікавлених сторін як один з ключів до освіти і подальшого отримання роботи.
Вищезазначені завдання – це те, над чим працює проект Igma-femina!
Igma-femina – це 3-річний проект ERASMUS+, який координує Фолькуніверситет (Уппсала, Швеція) за участю партнерських організацій з п'яти (5) європейських країн: Греції, Швеції, Великобританії, Нідерландів та України.
Проект має перед собою завдання підвищити доступність жінок-мігрантів і переселенців до освіти для дорослих та, враховуючи гендерні аспекти, консультувати їх, щоб забезпечити можливість виходу на ринок праці.